phone 097-301-74-22

Новости

Проект Закону України
Просмотров всего: 11510
Просмотров сегодня: 3
Опубликовано: 2012-08-23

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення)"

Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №13 -17, ст. 112) такі зміни

Верховна Рада України постановляє:

 

 

1. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №13 -17, ст. 112) такі зміни:

1) підпункти 14.1.69, 14.1.70 статті 14 виключити;

2) підпункт 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 викласти у такій редакції:

 

"14.1.71. звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом, яка відповідає рівню ринкових цін, визначених з використанням методів, встановлених статтею 39 цього Кодексу.

Для товарів (супутніх послуг), раніше ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів (супутніх послуг), з якої були сплачені податки та збори під час їх митного оформлення.

У разі якщо ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до принципів та правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У цьому разі звичайною є ринкова ціна, але не нижче встановленої мінімальної ціни продажу або індикативної ціни.

Якщо при здійсненні операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення ринкової ціни для цілей оподаткування.

Під час проведення аукціону (тендера) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (тендера).

Якщо в операціях застосовуються ціни відповідно до приписів Антимонопольного комітету, такі ціни для цілей оподаткування визнаються ринковими.

Якщо продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, отримана під час такого продажу."

3) підпункт 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 викласти у такій

редакції:

"пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

Для визнання осіб пов'язаними враховується вплив, який може здійснюватись через участь однієї особи в капіталі інших осіб відповідно до укладених між ними угод або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами.

При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він такою особою безпосередньо і самостійно або спільно із пов'язаними особами, що визнаються такими відповідно до цієї статті.

Пов'язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються:

юридичні особи у випадку, якщо одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) бере участь в іншій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;

фізична та юридична особа у випадку, якщо така фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) бере участь у такій юридичній особі у розмірі становить 20 і більше відсотків;

юридичні особи у випадку, якщо одна й та сама особа безпосередньо та/або опосередковано бере участь у таких юридичних особах, і розмір такої участі в кожній юридичній особі становить 20 і більше відсотків;

юридична особа і особа (у тому числі фізична особа з урахуванням пов'язаних осіб, визначених у підпункті 11 цієї частини), що має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу цієї юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради такої юридичної особи;

юридичні особи, одноосібні виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї ж особи (у тому числі фізичної особи з урахуванням пов'язаних осіб, визначених у підпункті 11 цієї частини);

юридичні особи, в яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї ж особи (у тому числі фізичної особи з урахуванням пов'язаних осіб, визначених у підпункті 11);

юридичні особи, в яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради складають одні й ті ж фізичні особи (у тому числі фізичні особи з урахуванням пов'язаних осіб, визначених у підпункті 11 цієї частини);

юридична особа та фізична особа, в разі здійснення фізичною особою повноважень одноосібного виконавчого органу такої юридичної особи;

юридичні особи, в яких повноваження одноосібного виконавчого органу здійснює одна й та сама особа;

фізичні особи у випадку, якщо одна фізична особа підпорядковується іншій фізичній особі за посадою;

фізичні особи, чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник та дитина, над якою встановлено опіку, піклування.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що безпосередньо належать такій фізичній особі (з урахуванням пов'язаних осіб такої фізичної особи, визначених у підпункті 11 частини четвертої цього підпункту) та корпоративних прав, що належать юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою (з урахуванням пов'язаних осіб такої фізичної особи, визначених у підпункті 11 частини четвертої цього підпункту).

За наявності обставин, вказаних у частинах першій – третій цього підпункту, особи, що є сторонами угоди, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов'язаними особами без врахування підстав, визначених у частині четвертій цього підпункту.

Судом може бути визнано осіб пов’язаними за підставами, не передбаченими частиною четвертою цього підпункту, якщо взаємовідносини між цими особами мають ознаки, визначені у частині першій – третій цього підпункту."

4) пункт 14.1 статті 14 доповнити підпунктом 14.1.269 такого змісту:

"14.1.269. трансфертне ціноутворення - система визначення ціни продажу (реалізації) товарів та/або ціни продажу результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими;"

5) пункт 20.1 статті 20 доповнити підпунктами 20.1.42 та 20.1.43 такого змісту:

"20.1.41. звертатися до суду з заявою про визнання осіб пов’язаними, якщо взаємовідносини між цими особами мають ознаки, визначені у частині першій – третій підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

20.1.42. звертатися до суду з заявою про визнання операцій контрольованими, якщо така операція відноситься до групи однорідних операцій, проведених з метою створення умов, за яких така операція не відповідала б ознакам контрольованої операції, визначеним пунктом 39.2 статті 39. "

6) статтю 39 викласти у такій редакції:

"Стаття 39. Трансфертне ціноутворення.

39.1. Принципи трансфертного ціноутворення

Податковий контроль за трансфертним ціноутворенням передбачає збільшення податкових зобов'язань платника податків до рівня податкових зобов'язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансовим умовам, які б мали місце в співставних операціях, визначених цією статтею, сторонами яких є непов'язані особи.

Визначення ціни у контрольованій операції здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики за методами, встановленими пунктом 39.3 цієї статті.

Ціна у контрольованій операції, для цілей оподаткування, визнається ринковою, якщо центральним органом державної податкової служби не доведено зворотне або платником податків використано ціну, зазначену в протоколі про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях, порядок складання якого визначено пунктом 39.6 цієї статті.

У разі застосування платником податків у контрольованих операціях цін, які не відповідають рівню ринкових цін на відповідні товари (роботи, послуги), та якщо внаслідок такої невідповідності виникає заниження податкового зобов'язання, то такий платник податків має право самостійно провести коригування податкових зобов'язань та сплачених сум податку відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 цієї статті.

39.2. Контрольовані операції

39.2.1. У цілях цього Кодексу контрольованими операціями є господарські операції із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків, які визнаються пов'язаними особами у порядку, встановленому підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, та операції, прирівняні до контрольованих операцій.

До контрольованих операцій прирівнюються такі операції::

сукупність операцій з реалізації (перепродажу) товарів (виконанню робіт, наданню послуг), що здійснюються за участю (за посередництвом) осіб, які є непов'язаними особами, за умови, що такі особи:

не виконують в цій сукупності угод ніяких додаткових функцій, крім організації реалізації (перепродажу) товарів (виконання робіт, надання послуг) однією особою іншій особі, яка є пов'язаною з цією особою;

не приймають на себе ніяких ризиків і не використовують жодних активів для організації реалізації (перепродажу) товарів (виконання робіт, надання послуг) однією особою іншій особі, яка є пов'язаною з цією особою;

операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у разі якщо предметом зовнішньоекономічних договорів (контрактів) є товари, що торгуються на біржах, які відносяться до однієї чи кількох наступних товарних груп:

нафта та нафтопродукти;

газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан;

вугілля кам'яне;

чорні метали та вироби з них;

кольорові метали та вироби з них;

дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння;

зернові культури;

олія соняшникова;

добрива.

операції, однією із сторін яких є нерезидент, що має офшорний статус, або у разі здійснення операції через представництво резидента України в країні чи на території, що включена до переліку офшорних зон відповідно до пункту 161.2 статті 161 цього Кодексу;

операції, однією із сторін яких є особа, що:

не є платником податку на прибуток підприємств відповідно до цього Кодексу;

є платником податку на прибуток підприємств:

який декларує збитки за два останніх податкових (звітних) періоди, що передують року проведення контрольованої операції.

який застосовує ставку 0 відсотків від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу, або прибуток якого звільняється від оподаткування відповідно до статті 154 цього Кодексу;

є платником податків, який застосовує спеціальний режим оподаткування відповідно до цього Кодексу;

є платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин, і предметом операції є корисна копалина загальнодержавного значення, що визнається для такої сторони операції об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Судом може бути визнано операцію контрольованою, якщо така операція відноситься до групи однорідних операцій, проведених з метою створення умов, за яких така операція не відповідала б ознакам контрольованої операції, визначеним цією статтею.

39.2.2. Операції, сукупність операцій, визначених у підпункті 39.2.1 пункту 39.2 цієї статті, що здійснюються платником податків, обсяг яких перевищує десять мільйонів гривень за відповідний календарний рік, визнаються контрольованими операціями.

39.2.3. Порівняння комерційних та фінансових умов операцій

Для визначення доходів від контрольованої операції центральний орган державної податкової служби в цілях застосування методів, встановлених пунктом 39.3 цієї статті, проводить порівняння такої операції з іншими операціями, сторонами яких є непов'язані особи (далі - співставні операції).

У цілях цього Кодексу співставні операції визнаються порівнянними з контрольованою операцією, якщо вони здійснюються в однакових комерційних та/або фінансових умовах з контрольованою операцією.

Якщо комерційні та/або фінансові умови співставних операцій відрізняються від комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції, такі операції можуть бути визнані порівнянними з контрольованою операцією лише у разі, якщо відмінності між такими умовами контрольованої та співставних операцій істотно не впливають на їх результати або якщо такі відмінності можуть бути усунені шляхом здійснення для цілей оподаткування відповідних коригувань умов та/або результатів співставних чи контрольованої операції.

При визначенні порівнянності операцій, а також для здійснення коригувань комерційних та/або фінансових умов операцій проводиться аналіз наступних елементів контрольованої та співставних операцій, які можуть істотно впливати на комерційні та/або фінансові умови операцій, у разі якщо сторонами таких операцій були б непов'язані особи:

товарів (робіт, послуг), які є предметом операції;

функцій, які виконуються сторонами операції, активів, які використовуються сторонами операції, умов розподілу між сторонами ризиків та вигод, розподілу відповідальності між сторонами операції та інших умов операції (далі - функціональний аналіз);

звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг), зокрема знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів;

сталої практики відносин та умов договорів, укладених між сторонами операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

економічних умов діяльності сторін операції, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

бізнес-стратегій сторін операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).

Визначення порівнянності комерційних та/або фінансових умов співставних операцій з умовами контрольованої операції здійснюється з урахуванням:

кількості товарів, обсягу виконаних робіт (наданих послуг);

строків виконання господарських зобов'язань;

умов здійснення платежів при проведенні операції;

офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, у разі використання такої валюти у розрахунках при проведенні операції, зміни цього курсу;

інших умов розподілу прав та обов'язків між сторонами операції, визначених на основі результатів функціонального аналізу.

Аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, при визначенні порівнянності комерційних та/або фінансових умов співставних операцій з умовами контрольованої операції здійснюється з урахуванням матеріальних та нематеріальних активів, що знаходяться у розпорядженні сторін операції та використовуються в цілях отримання доходу.

До основних функцій сторін операції, які враховуються при визначенні порівнянності комерційних та/або фінансових умов співставних операцій з умовами контрольованої операції, зокрема, відносяться:

здійснення дизайну товарів та їх технологічної розробки;

виробництво товарів;

зборка товарів чи їх компонентів;

монтаж та/або установка обладнання;

проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

придбання товарно-матеріальних цінностей;

здійснення оптового чи роздрібного продажу;

надання послуг з ремонту, гарантійного обслуговування;

маркетинг, реклама товарів (робіт, послуг);

зберігання товарів;

транспортування товарів;

страхування;

надання консультацій, інформаційне обслуговування;

ведення бухгалтерського обліку;

юридичне обслуговування;

надання персоналу;

надання агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу товарів (робіт, послуг);

здійснення контролю якості;

навчання та/або професійна підготовка, перепідготовка або підвищення кваліфікації персоналу;

організація збуту товарів (робіт, послуг) із залученням сторонніх осіб, що мають відповідний досвід такої роботи;

здійснення стратегічного управління, в тому числі визначення цінової політики, стратегії виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг), обсягів продажу та асортименту товарів (робіт, послуг), їх споживчих якостей, а також здійснення оперативного управління.

При визначенні порівнянності комерційних та/або фінансових умов співставних операцій з умовами контрольованої операції також враховуються наступні ризики кожної із сторін операції, пов'язані із здійсненням господарської діяльності, що впливають на умови операції:

виробничі ризики, включаючи ризик неповного завантаження виробничих потужностей;

ризик зміни ринкових цін на придбані матеріали та вироблену продукцію внаслідок зміни економічної кон'юнктури, ризик зміни інших ринкових умов;

ризик знецінення виробничих запасів, втрати товарами якості та інших споживчих якостей;

ризики, пов'язані із втратою майна чи майнових прав;

ризики зміни офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, процентних ставок, кредитні ризики;

ризик, пов'язаний з відсутністю результатів проведення науково- дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

інвестиційні ризики, пов'язані з можливими фінансовими втратами внаслідок помилок, допущених під час здійснення інвестицій, включаючи вибір об'єкту інвестування;

ризик заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;

підприємницькі (комерційні) ризики, пов'язані із здійсненням стратегічного управління, включаючи цінову політику та стратегію виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг);

ризик падіння споживчого попиту на товари (роботи, послуги).

При визначенні порівнянності комерційних та/або фінансових умов співставних операцій з умовами контрольованої операції враховуються характеристики ринків товарів (робіт, послуг), на яких здійснюються співставні та контрольована операції. При цьому відмінності в характеристиках таких ринків не повинні істотно впливати на комерційні та/або фінансові умови операцій, які на них здійснюються, або такі відмінності повинні бути враховані при здійсненні відповідних коригувань.

При визначенні порівнянності характеристик ринків товарів (робіт, послуг) враховуються наступні фактори:

географічне місцезнаходження ринків та їх обсяги;

наявність конкуренції на ринках та відносна конкурентоспроможність продавців та покупців на ринку;

наявність на ринку однорідних (подібних) товарів (робіт, послуг);

попит та пропозиція на ринку, а також покупна спроможність споживачів;

рівень державного регулювання ринкових процесів;

рівень розвитку виробничої та транспортної інфраструктури;

інші характеристики ринку, що впливають на ціну товарів (робіт, послуг).

При визначенні порівнянності комерційних та/або фінансових умов співставних операцій з умовами контрольованої операції враховуються комерційні стратегії сторін співставних та контрольованої операцій, до яких, зокрема, відносяться стратегії, спрямовані на оновлення та удосконалення власної продукції, вихід на нові ринки збуту товарів (робіт, послуг).

У разі наявності у сторін операції договорів кредиту (позики), договорів поруки чи банківського поручительства, які впливають на ціну товарів (робіт, послуг), при визначенні порівнянності комерційних та/або фінансових умов співставних операцій з умовами контрольованої операції враховуються:

кредитна історія;

відомості про виконання зобов'язань за кредитними правочинами;

платоспроможність отримувача кредиту (позики), особи, зобов'язання якої забезпечуються поручительством;

характер та ринкова вартість забезпечення виконання зобов'язання;

термін, на який надається кредит (позика);

валюта, в якій надається кредит (позика);

відсоткова ставка за кредитом (позикою), фіксована чи плаваюча, порядок її визначення;

інші умови, які впливають на величину відсоткової ставки (винагороди) за відповідним договором.

З урахуванням аналізу умов співставних операцій центральний орган державної податкової служби здійснює коригування умов та/або результатів співставних чи контрольованої операції на основі того, що:

доходи сторін операції, які є непов'язаними особами, складаються з доходів від використання активів з урахуванням ризиків, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, в економічних умовах, що склалися на ринку товарів (робіт, послуг), та відображають функції, які виконуються кожною стороною операції відповідно до умов договору;

додаткові функції та/або активи, які суттєво впливають на рівень доходів та виконуються або залучаються при здійсненні операції, прийняття додаткових комерційних ризиків відповідно із бізнес-стратегією сторін операції при незмінності всіх інших умов тягне за собою підвищення рівня доходів, які повинні бути отримані за такою операцією.

39.3. Методи визначення ціни у контрольованих операціях.

39.3.1. Визначення ціни з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції здійснюється за одним з таких методів:

1)           порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

ціни перепродажу;

"витрати плюс";

чистого прибутку;

розподілення прибутку.

Визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті.

При виборі методу, що використовується для визначення ціни в контрольованій операції, повинні враховуватись повнота і достовірність вихідних даних, а також обґрунтованість коригувань, що здійснюються з метою забезпечення порівнянності умов проведення контрольованої та співставних операцій.

Допускається використання комбінації двох і більше методів, передбачених цим підпунктом.

Метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) є пріоритетним при визначенні для цілей оподаткування відповідності цін в контрольованій операції рівню ринкових цін лише у разі наявності загальнодоступної інформації про ціни у співставних операціях з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами).

Застосування інших методів, зазначених у підпунктах 2-5 частини першої цього підпункту, здійснюється у разі, якщо застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) є неможливим або якщо його застосування не дозволяє обґрунтовано зробити висновок про відповідність чи невідповідність цін в контрольованій операції рівню ринкових цін для цілей оподаткування.

Методику визначення ціни страхового тарифу затверджує національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, виходячи з положень цієї статті.

39.3.2. Показники та діапазон рентабельності

При визначенні для цілей оподаткування доходів (прибутку, виручки) в контрольованих операціях можуть бути використані такі показники рентабельності:

валова рентабельність, що визначається як відношення прибутку до оподаткування до виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованої без урахування акцизного податку, мита і податку на додану вартість;

валова рентабельність витрат, що визначається як відношення прибутку до оподаткування до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг);

чиста рентабельність реалізованих товарів (робіт, послуг), що визначається як відношення прибутку після оподаткування до виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованої без урахування акцизного податку, мита і податку на додану вартість.

Показники рентабельності для цілей цієї статті визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, складених за національними або міжнародними стандартами фінансової звітності.

При визначенні діапазону рентабельності використовуються значення показників рентабельності, що визначаються за результатами декількох співставних операцій, у тому числі здійснених платником податків, за умови, що зазначені операції були здійснені з непов'язаними особами.

З метою застосування методів, зазначених у підпунктах 2-4 частини першої підпункту 39.3.1 цього пункту, визначаються мінімальне і максимальне значення діапазону рентабельності, які розраховуються в наступному порядку:

сукупність значень показників рентабельності, які використовуються для визначення діапазону рентабельності, впорядковується за зростанням, утворюючи вибірку, що використовується для визначення цього діапазону. Кожному значенню показника рентабельності, починаючи з мінімального, присвоюється порядковий номер. У разі якщо вибірка містить два і більше однакових значення показника рентабельності, до вибірки включаються всі такі значення. При визначенні діапазону рентабельності не враховується показник рентабельності контрольованої операції;

мінімальне значення діапазону рентабельності визначається в наступному порядку:

якщо частка від ділення на десять числа, що дорівнює кількості значень показників рентабельності у вибірці є цілим числом, то мінімальним значенням діапазону рентабельності визнається середнє арифметичне значення між значенням показника рентабельності, що має у вибірці порядковий номер, рівний цьому цілому числу, і значенням показника рентабельності, що має наступний за зростанням порядковий номер у цій вибірці;

якщо частка від ділення на десять числа, що дорівнює кількості значень показників рентабельності у вибірці не є цілим числом, то мінімальним значенням діапазону рентабельності визнається значення показника рентабельності, що має у вибірці порядковий номер, який дорівнює цілій частині цього дробового числа, збільшеній на одиницю;

максимальне значення діапазону рентабельності визначається в наступному порядку:

якщо добуток 0,9 і числа, що дорівнює кількості показників рентабельності у вибірці є цілим числом, то максимальним значенням діапазону рентабельності визнається середнє арифметичне значення між значенням показника рентабельності, що має у вибірці порядковий номер, рівний цьому цілому числу, і значенням показника рентабельності, що має наступний за зростанням порядковий номер у цій вибірці;

якщо добуток 0,9 і числа, що дорівнює кількості значень показників рентабельності у вибірці не є цілим числом, то максимальним значенням діапазону рентабельності визнається значення показника рентабельності, що має у вибірці порядковий номер, який дорівнює цілій частині цього дробового числа, збільшеній на одиницю.

При визначенні діапазону рентабельності використовується інформація, яка наявна на момент здійснення контрольованої операції, та/або інформація за попередній та наступний календарні роки до календарного року, в якому була здійснена контрольована операція.

З метою забезпечення порівнянності при визначенні діапазону рентабельності для цілей оподаткування проводяться коригування окремих показників фінансової звітності для приведення у відповідність комерційних та/або фінансових умов контрольованої та співставних операцій.

39.3.3. Метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу)

Метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) базується на порівнянні ціни товарів (робіт, послуг), застосованої під час контрольованої операції, з діапазоном ринкової ціни реалізації (придбавання) на ідентичні (а за їх відсутності – однорідні) товари (роботи, послуги) у співставних операціях, визначеного у встановленому цим підпунктом порядку.

Для визначення діапазону ринкової ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені та реалізовані платником податків або іншими особами угоди щодо продажу ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

При цьому враховуються такі особливості угод, як:

кількість (обсяг) товарів;

обсяг функцій, що виконуються сторонами;

умови розподілу між сторонами ризиків і вигод;

строки виконання зобов'язань;

умови здійснення платежів, звичайних для такої операції;

характеристика ринку товарів, на якому здійснено операцію;

бізнес-стратегія підприємства;

інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Умови на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або є економічно обґрунтованою.

Діапазон ринкових цін визначається на підставі наявної інформації щодо цін, застосованих протягом аналізованого періоду, або інформації на найближчу дату до дати здійснення контрольованої операції.

За умови наявності інформації тільки про одну співставну операцію, предметом якої є ідентичні (а за їх відсутності – однорідні) товари (роботи, послуги), ціна такої співставної операції може бути визнана одночасно мінімальним і максимальним значенням діапазону ринкових цін тільки у випадку, коли умови такої операції є повністю порівняннями з умовами контрольованої операції або за допомогою відповідних коригувань забезпечено повну порівнянність таких умов, а також за умови, що продавець товарів (робіт, послуг) у співставній операції не є монополістом на ринку цих ідентичних (однорідних) товарів (робіт, послуг).

За умови наявності достатньої інформації щодо декількох співставних операцій, предметом яких є ідентичні (а за їх відсутності – однорідні) товари (роботи, послуги) діапазон ринкових цін визначається в наступному порядку:

сукупність цін у співставних операціях, які використовуються для визначення діапазону ринкових цін, впорядковується за зростанням, утворюючи вибірку, що використовується для визначення цього діапазону. Кожному значенню ціни, починаючи з мінімального, присвоюється порядковий номер. У разі якщо вибірка містить два і більше однакових значення ціни, до вибірки включаються всі такі значення. При визначенні діапазону ринкових цін не враховується ціна, застосована в контрольованій операції;

мінімальне значення діапазону ринкових цін визначається в наступному порядку:

якщо частка від ділення на десять числа, що дорівнює кількості значень цін у вибірці є цілим числом, то мінімальним значенням діапазону ринкових цін визнається середнє арифметичне значення між значенням ціни, що має у вибірці порядковий номер, рівний цьому цілому числу, і значенням ціни, що має наступний за зростанням порядковий номер у цій вибірці;

якщо частка від ділення на десять числа, що дорівнює кількості значень цін у вибірці не є цілим числом, то мінімальним значенням діапазону ринкових цін визнається значення ціни, що має у вибірці порядковий номер, який дорівнює цілій частині цього дробового числа, збільшеній на одиницю;

максимальне значення діапазону ринкових цін визначається в наступному порядку:

якщо добуток 0,9 і числа, що дорівнює кількості значень цін у вибірці є цілим числом, то максимальним значенням діапазону ринкових цін визнається середнє арифметичне значення між значенням ціни, що має у вибірці порядковий номер, рівний цьому цілому числу, і значенням ціни, що має наступний за зростанням порядковий номер у цій вибірці;

якщо добуток 0,9 і числа, що дорівнює кількості цін у вибірці не є цілим числом, то максимальним значенням діапазону ринкових цін визнається значення ціни, що має у вибірці порядковий номер, який дорівнює цілій частині цього дробового числа, збільшеній на одиницю.

Якщо ціна в контрольованій операції знаходиться в межах діапазону ринкових цін, визначеного відповідно до положень цього підпункту, для цілей оподаткування визнається, що така ціна відповідає ринковій ціні.

Якщо ціна в контрольованій операції менше мінімального значення діапазону ринкових цін, визначеного відповідно до положень цього підпункту, для цілей оподаткування приймається ціна, яка відповідає мінімальному значенню діапазону ринкових цін.

Якщо ціна в контрольованій операції перевищує максимальне значення діапазону ринкових цін, визначеного відповідно до положень цього підпункту, для цілей оподаткування приймається ціна, яка відповідає максимальному значенню діапазону ринкових цін.

Застосування для цілей оподаткування мінімального чи максимального значення діапазону ринкових цін відповідно до цього підпункту здійснюється за умови, що це не призводить до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

39.3.4. Метод ціни перепродажу

Метод ціни перепродажу є методом визначення відповідності ціни товарів контрольованої операції ринковій ціні, який полягає у співставленні валової рентабельності сторони контрольованої операції, отриманої при подальшій реалізації (перепродажу) товарів, що були придбані в контрольованій операції, з ринковим діапазоном валової рентабельності, визначеним у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту.

Метод ціни перепродажу є пріоритетним для визначення відповідності ціни товару контрольованої операції, за якою товар придбавається у рамках контрольованої операції та перепродається без переробки в операціях, сторонами яких є непов'язані особи. Метод ціни перепродажу також використовується, якщо при перепродажу товару здійснюються наступні операції:

підготовка товару до перепродажу та його транспортування (ділення товарів на партії, формування поставок, сортування, переупаковка);

змішування товарів, якщо характеристики кінцевої продукції (напівфабрикатів) істотно не відрізняються від характеристик змішуваних товарів.

У разі якщо подальша реалізація товару в операціях, здійснених у порівнянних комерційних та/або фінансових умовах між особою, що здійснює перепродаж, і непов'язаними особами (особою) здійснюється за різними цінами, при визначенні діапазону рентабельності використовується середньозважена ціна цього товару у всіх таких операціях.

У разі якщо валова рентабельність контрольованої операції знаходиться в межах діапазону валової рентабельності, визначеного у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту, для цілей оподаткування визнається, що ціна товарів контрольованої операції відповідає ринковій ціні.

Якщо валова рентабельність за результатами контрольованої операції менше мінімального значення діапазону валової рентабельності, визначеного у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту, для цілей оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з фактичної ціни наступної реалізації товару і валової рентабельності, яка відповідає мінімальному значенню діапазону валової рентабельності.

У разі якщо валова рентабельність контрольованої операції перевищує максимальне значення діапазону валової рентабельності, визначеного у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту, для цілей оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з фактичної ціни наступної реалізації товару і валової рентабельності, яка відповідає максимальному значенню діапазону валової рентабельності.

Застосування для цілей оподаткування мінімального чи максимального значення діапазону валової рентабельності відповідно до цього підпункту здійснюється за умови, що це не призводить до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

39.3.5. Метод "витрати плюс"

Метод "витрати плюс" є методом визначення відповідності ціни товарів (робіт, послуг) контрольованої операції ринковій ціні, який полягає у співставленні валової рентабельності витрат особи (продавця), яка є стороною контрольованої операції з ринковим діапазоном валової рентабельності витрат у співставних операціях, визначеним у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту.

Метод "витрати плюс" застосовується, зокрема, у наступних випадках:

при виконанні робіт (наданні послуг) особам, які є пов'язаними з продавцем таких робіт (послуг), в тому числі при спільному використанні ними виробничих потужностей;

при продажі сировини або напівфабрикатів особам, що є пов'язаними з продавцем;

при реалізації товарів (робіт, послуг) за довгостроковими договорами (контрактами) між пов'язаними особами.

У разі якщо валова рентабельність витрат контрольованої операції знаходиться в межах діапазону валової рентабельності витрат, визначеного у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту, для цілей оподаткування визнається, що ціна товарів (робіт, послуг) контрольованої операції відповідає ринковій ціні.

Якщо валова рентабельність витрат контрольованої операції менше мінімального значення діапазону валової рентабельності витрат, визначеного у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту, для цілей оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з фактичної собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) і валової рентабельності витрат, яка відповідає мінімальному значенню діапазону валової рентабельності витрат.

У разі якщо валова рентабельність витрат контрольованої операції перевищує максимальне значення діапазону валової рентабельності витрат, визначеного у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту, для цілей оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з фактичної собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) і валової рентабельності витрат, яка відповідає максимальному значенню діапазону валової рентабельності витрат.

Застосування для цілей оподаткування мінімального чи максимального значення діапазону валової рентабельності витрат відповідно до цього підпункту здійснюється за умови, що це не призводить до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

39.3.6. Метод чистого прибутку

Метод чистого прибутку ґрунтується на порівнянні чистої рентабельності реалізованих товарів (робіт, послуг) особи, яка є стороною контрольованої операції, з ринковим діапазоном чистої рентабельності реалізованих товарів (робіт, послуг) у співставних операціях, визначеним у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту.

Метод чистого прибутку використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої, можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень порівнянності комерційних та/або фінансових умов контрольованої та співставних операцій при використанні методів, визначених в підпунктах 39.3.4 та 39.3.5 цього пункту.

У разі якщо чиста рентабельність реалізованих товарів (робіт, послуг) контрольованої операції знаходиться в межах діапазону чистої рентабельності реалізованих товарів (робіт, послуг), визначеного у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту, для цілей оподаткування визнається, що ціна товарів (робіт, послуг) контрольованої операції відповідає ринковій ціні.

Якщо чиста рентабельність реалізованих товарів (робіт, послуг) контрольованої операції менше мінімального значення діапазону чистої рентабельності реалізованих товарів (робіт, послуг), визначеного у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту, для цілей оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з чистої рентабельності реалізованих товарів (робіт, послуг), яка відповідає мінімальному значенню діапазону чистої рентабельності реалізованих товарів (робіт, послуг).

У разі якщо чиста рентабельність реалізованих товарів (робіт, послуг) контрольованої операції перевищує максимальне значення діапазону чистої рентабельності реалізованих товарів (робіт, послуг), визначеного у порядку, встановленому підпунктом 39.3.2 цього пункту, для цілей оподаткування оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з чистої рентабельності реалізованих товарів (робіт, послуг), яка відповідає максимальному значенню діапазону чистої рентабельності реалізованих товарів (робіт, послуг).

Застосування для цілей оподаткування мінімального чи максимального значення діапазону чистої рентабельності реалізованих товарів (робіт, послуг) відповідно до цього підпункту здійснюється за умови, що це не призводить до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

39.3.7. Метод розподілення прибутку

Метод розподілення прибутку полягає у співставленні фактичного розподілу отриманого сукупного прибутку між сторонами контрольованої операції з розподілом прибутку, здійсненим на економічно обґрунтованій основі між непов’язаними особами.

У разі якщо сторони контрольованої операції одночасно є сторонами операцій за участю пов'язаних з ними осіб та оцінка цін за такими операціями з метою оподаткування здійснюється в сукупності з контрольованою операцією, для цілей оподаткування сукупний прибуток по контрольованій операції та зазначених операціях підлягає розподілу в порядку, що є аналогічним до розподілу прибутку за операціями, сторонами яких були б непов'язані особи.

Якщо сторони контрольованих операцій, сукупний прибуток яких підлягає розподілу з урахуванням положень цього підпункту, ведуть бухгалтерський облік на підставі різних форм та методів бухгалтерського обліку, для цілей застосування методу розподілення прибутку така бухгалтерська звітність повинна бути приведена до єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку.

Метод розподілення прибутку використовується, зокрема, в наступних випадках:

при неможливості використання методів, передбачених підпунктами 39.3.3 - 39.3.6 цього пункту;

при наявності істотного взаємозв'язку контрольованої операції та інших операцій, що здійснюються сторонами контрольованої операції з пов'язаними з ними особами;

при наявності у власності (користуванні) хоча б однієї із сторін контрольованої операції прав на об'єкти нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності.

Розподіл прибутку між сторонами контрольованих операцій проводиться на підставі оцінки вкладу сторін контрольованих операцій у сукупний прибуток контрольованих операцій у відповідності з наступними критеріями або їх комбінаціями:

пропорційно обсягу виконаних кожною стороною контрольованих операцій функцій, використаних при здійсненні контрольованих операцій активів та прийнятих комерційних ризиків, пов'язаних із здійсненням таких операцій;

пропорційно розподілу між сторонами контрольованих операцій прибутковості, отриманої на вкладений капітал, що використовується в контрольованих операціях;

пропорційно розподілу прибутку між сторонами співставних операцій.

При застосуванні методу розподілення прибутку між сторонами контрольованих операцій розподіляється сукупний прибуток або залишковий прибуток усіх сторін таких операцій.

У цілях цього підпункту сукупним прибутком всіх сторін контрольованих операцій є сума прибутку від операційної діяльності всіх сторін контрольованих операцій за аналізований період.

У цілях цього підпункту залишковий прибуток (збиток) визначається у два етапи в такому порядку:

на основі методів, визначених у підпунктах 1 - 4 частини першої підпункту 39.3.1 пункту 39.3 цієї статті, для кожної особи, що є стороною контрольованих операцій, на основі ринкового діапазону ціни товарів (робіт, послуг) або показників рентабельності для кожної сторони визначається розрахунковий прибуток (збиток), який визначається з урахуванням виконаних такою стороною функцій, використаних активів та прийнятих комерційних ризиків, що є типовими для співставних операцій;

залишковий прибуток (збиток) по контрольованих операціях визначається як різниця між сукупним прибутком (збитком), отриманим за результатами проведення контрольованих операцій, та сумою розрахункового прибутку (збитку) всіх сторін контрольованих операцій.

Визначення підсумкової величини прибутку (збитку) кожної сторони контрольованих операцій здійснюється шляхом підсумовування відповідних розрахункового прибутку (збитку) і залишкового прибутку (збитку).

Для розподілу між сторонами контрольованих операцій сукупного або залишкового прибутку (збитку) всіх сторін таких операцій враховуються такі показники:

розмір витрат, понесених кожною стороною контрольованих операцій у зв'язку із створенням нематеріальних активів, використання яких впливає на розмір фактично отриманого прибутку (збитку) контрольованих операцій;

характеристики персоналу, зайнятого у кожній стороні контрольованих операцій, включаючи його чисельність і кваліфікацію, витрачений персоналом час, величину витрат на оплату праці, що мають вплив на розмір фактично отриманого прибутку (збитку) контрольованих операцій;

ринкова вартість активів, що були використані кожною стороною контрольованих операцій та мали вплив на величину фактично отриманого прибутку (збитку) контрольованих операцій;

інші показники, які пов'язані з виконанням функцій, використанням активів, прийнятими комерційними ризиками та розміром фактично отриманого прибутку (збитку) контрольованих операцій.

Розподіл сукупного або залишкового прибутку (збитку) між сторонами контрольованих операцій може здійснюватися з урахуванням дисконтованих грошових потоків сторін контрольованих операцій протягом прогнозованої тривалості комерційної діяльності та застосовуватися у випадках:

здійснення контрольованих операцій на етапі проникнення на ринок товарів (робіт, послуг);

складання прогнозів грошових потоків сторін контрольованих операцій як частини оцінювання життєвого циклу товарів (робіт, послуг);

проведення оцінки капітальних інвестицій та тривалості продажу товарів (робіт, послуг) з високим ступенем точності.

Розподіл прибутку між сторонами контрольованих операцій пропорційно розподілу прибутку між сторонами співставних операцій здійснюється за наявності інформації про розподіл сум прибутку (збитку) за такими операціями, а також при одночасному дотриманні наступних умов:

дані бухгалтерського обліку сторін контрольованих операцій повинні бути порівнянні з даними бухгалтерського обліку сторін співставних операцій або приведені шляхом здійснення необхідних коригувань у порівнянний стан;

сукупна валова рентабельність сторін контрольованих операцій не повинна істотно відрізнятися від сукупної валової рентабельності сторін співставних операцій або повинна бути приведена шляхом здійснення необхідних коригувань у порівняльний стан.

У разі якщо прибуток, отриманий стороною контрольованих операцій, дорівнює прибутку, розрахованому для цієї сторони відповідно до методу розподілення прибутку, чи перевищує розмір такого прибутку або якщо збиток, понесений зазначеною стороною, дорівнює збитку, розрахованому для цієї сторони відповідно до методу розподілення прибутку, чи є меншим за розмір такого збитку, для цілей оподаткування приймається відповідно фактично отриманий прибуток або фактично понесений збиток.

У разі якщо прибуток, отриманий стороною контрольованих операцій, є меншим за прибуток, розрахований для такої сторони відповідно до методу розподілення прибутку, для цілей оподаткування приймається прибуток, розрахований для такої сторони відповідно до методу розподілення прибутку.

У випадку, якщо збиток, понесений стороною контрольованих операцій, перевищує збиток, розрахований для такої сторони відповідно до методу розподілення прибутку, для цілей оподаткування враховується збиток, розрахований для такої сторони відповідно до методу розподілення прибутку.

На підставі співставлення прибутку або збитку, врахованих для цілей оподаткування відповідно до цього підпункту, фактично отриманий платником податку прибуток або фактично понесений платником податку збиток підлягає коригуванню з метою визначення уточненої суми податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету.

Застосування для цілей оподаткування прибутку або збитку, розрахованих відповідно до методу розподілення прибутку, здійснюється за умови, що це не призводить до зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету.

39.4. Складання та подання документації для податкового контролю

39.4.1. Звіт про контрольовані операції

Для цілей податкового контролю за трансферним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Платники податків зобов'язані в термін до 1 травня року, що настає за звітним, подати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, звіт про проведені ними протягом року контрольовані операції.

Звіт надається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі якщо платник податків після подачі звіту вважає, що інформація в звіті відображена не в повному обсязі або самостійно виявляє помилки, такий платник податків має право надати уточнений звіт у строки, визначені статтею 50 цього Кодексу для уточнюючих розрахунків (крім обмежень встановлених цією статтею).

Форма звіту (уточненого звіту) встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У разі якщо орган державної податкової служби при виконанні функцій податкового контролю виявляє факти проведення платником податків контрольованих операцій, звіт про які відповідно до цього пункту не надано, такий орган державної податкової служби самостійно надсилає повідомлення центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, про виявлені контрольовані операції. Повідомлення надсилається засобами електронного зв'язку, не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення таких операцій.

Платник податків, стосовно якого здійснювався податковий контроль, інформується про направлення центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, повідомлення про виявлені контрольовані операції, в десятиденний термін з дня направлення такого повідомлення.

Форма повідомлення про виявлення контрольованих операцій встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Надання повідомлення про виявлені контрольовані операції на адресу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, не впливає на виконання функцій податкового контролю органом податкової служби який їх здійснює, в тому числі не змінює терміни проведення перевірки.

39.4.2. Надання інформації про контрольовані операції

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, має право надіслати платнику податків запит на отримання інформації про контрольовану операцію за наявності таких обставин:

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, отримано повідомлення від органу державної податкової служби, на обліку в якому перебуває платник податку, про виявлення контрольованих операцій відповідно до підпункту 39.4.1 цього пункту;

платником податків не подано в установлений цим пунктом строк звіт про проведені контрольовані операції;

при проведенні моніторингу цін у контрольованих операціях виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків вимог визначення ринкової ціни при проведенні контрольованих операцій;

при отриманні іншої інформації, яка свідчить про порушення платником податків вимог визначення ринкової ціни при проведенні контрольованих операцій.

Запит платнику податків надсилається не раніше 15 травня року, наступного за календарним роком, в якому таку операцію (операції) було проведено.

Платник податків протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту зобов'язаний надати документи з інформацією про проведену операцію.

Зазначена інформація повинна містити, зокрема:

1) документи, що підтверджують обґрунтованість застосування цін, включаючи:

повні дані про пов'язаних осіб (включаючи найменування держав та територій, податковими резидентами яких є такі особи);

опис операції, умови її проведення;

умови та терміни здійснення розрахунків за операцією;

чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни;

інші суттєві договірні умови;

методи, які застосовано для визначення ціни контрольованої операції та обґрунтування причин вибору відповідного методу;

джерела інформації, застосовані для визначення ціни контрольованої операції;

опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов'язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги);

інші дані, які обґрунтовують правильність застосування ціни операції і впливають на величину відхилення ціни контрольованої операції від ринкової;

сума отриманих доходів (прибутку) та/або сума проведених витрат (понесених збитків) внаслідок проведення контрольованої операції, рівень рентабельності;

інформацію про проведені платником податку пропорційні коригування податкової бази та сум податку відповідно до пункту 39.5.5 цієї статті (у разі їх здійснення).

Форма подання інформації про контрольовану операцію встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Платник податків має право за довільною формою надати іншу інформацію, яка підтверджує, що комерційні та/або фінансові умови контрольованої операції відповідають тим, які мали місце в співставних операціях.

Ненадання платником податків зазначеної у цьому підпункті обов'язкової інформації на запит центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, у строки, встановлені цим підпунктом, або надання її з порушенням вимог цього підпункту є підставою для проведення перевірки відповідно до пункту 39.5 цієї статті.

39.5. Податковий контроль за визначенням цін у контрольованих операціях

Податковий контроль за визначенням цін у контрольованих операціях здійснюється шляхом:

1) моніторингу цін у контрольованих операціях;

2) перевірок.

39.5.1. Моніторинг цін у контрольованих операціях

Моніторинг цін у контрольованих операціях здійснюється шляхом спостереження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, за цінами, що застосовуються учасниками таких операцій.

У разі встановлення відхилення ціни контрольованої операції від звичайної (ринкової) ціни за результатами моніторингу цін у контрольованих операціях центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, проводиться перевірка з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів при проведенні таких операцій.

Порядок здійснення моніторингу встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Перевірка повноти нарахування і сплати податків та зборів при проведенні контрольованих операцій

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів при проведенні контрольованих операцій (далі – перевірка контрольованих операцій) проводиться відповідно до норм глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням таких особливостей.

Перевірка контрольованих операцій здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, в приміщенні цього органу за наявності таких підстав:

повідомлення територіального органу державної податкової служби, який проводить документальну перевірку платника податків, направленого відповідно до підпункту 39.4.1 пункту 39.4 цієї статті;

виявлення за результатами моніторингу відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін;

неподання платником податку звіту про контрольовані операції відповідно до підпункту 39.4.1 пункту 39.4 цієї статті

ненадання або надання з порушенням вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу платником податків обов’язкової інформації на запит центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики.

У разі невиконання положень, передбачених підпунктами 3 та 4 частини третьої цього підпункту, працівники центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, мають право в рамках перевірки контрольованих операцій проводити контрольні заходи відповідно до норм цього Кодексу за місцем знаходження платника податків.

Перевірка контрольованих операцій проводиться посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, на підставі рішення його керівника (заступника керівника) про проведення такої перевірки.

Про прийняття зазначеного рішення центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, повідомляє платника податку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Рішення керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, про проведення перевірки контрольованих операцій може бути винесено не пізніше двох років з дня отримання Звіту про контрольовані операції, повідомлення територіального органу державної податкової служби та/або за наявності підстав, зазначених у підпункті 1 частини третьої підпункту 39.5.2 цього пункту.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, не вправі проводити дві і більше перевірки контрольованих операцій щодо однієї контрольованої операції за один і той же календарний рік.

У випадку, якщо у платника податків, що є стороною контрольованої операції, стосовно зазначеної операції за календарний рік була здійснена перевірка відповідно до цього підпункту і за результатами такої перевірки було встановлено відповідність умов контрольованої операції умовам операцій між непов'язаними особами, щодо зазначеної операції не можуть бути здійснені перевірки у платників податків, які є іншими сторонами зазначеної операції.

Проведення перевірки контрольованих операцій не перешкоджає проведенню податкових перевірок визначених статтею 75 цього Кодексу.

Термін проведення перевірки контрольованих операцій обчислюється з дня винесення рішення про її проведення і до дня складання довідки (акту) про проведення такої перевірки.

Тривалість перевірки контрольованих операцій не повинна перевищувати шість місяців.

У разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або переведення на українську мову документів, поданих платником податків, на іноземній мові або інших випадках, термін проведення перевірки за рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики може бути продовжений на термін, що не перевищує шість місяців.

У разі, якщо перевірка була продовжена для отримання інформації від іноземних державних органів і протягом зазначеного строку центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, не зміг отримати запитувану інформацію, термін продовження зазначеної перевірки може бути збільшений на три місяці.

Копія рішення про продовження строку проведення перевірки надсилається платнику податків протягом 10 днів з дня його прийняття.

Під час перевірки контрольованих операцій можуть бути перевірені контрольовані операції, зроблені в період, що не перевищує трьох календарних років, що передують року, в якому прийнято рішення про проведення перевірки.

У разі якщо платником податків для визначення ціни контрольованих операцій застосовано методи (комбінацію методів), визначених пунктом 39.3 цієї статті, ним органом державної податкової служби при проведенні перевірки таких контрольованих операцій застосовується метод (комбінація методів), використаний платником податків.

При проведенні перевірки центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, має право застосувати інші методи (комбінацію методів) визначення ціни контрольованих операцій, якщо ним доведено, що застосований платником податків метод (комбінація методів) не дає змогу достовірно визначити ціну контрольованої операції.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, які проводять перевірку, мають право запросити у платників податків - учасників операцій, що перевіряються, документи (інформацію), що стосуються цих операцій, та/або провести зустрічну звірку у порядку, передбаченому статтею 73 цього Кодексу.

Результати перевірки контрольованих операцій оформлюються у формі довідки або акта, що складається у двох примірниках, підписується посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, які проводили перевірку, та платником податків або його законним представником.

Якщо за результатами перевірки були виявлені факти відхилення ціни, застосованої у контрольованій операції, від ринкової ціни, які призвели до заниження суми податку, складається акт перевірки. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Форма акта (довідки) про результати перевірки контрольованої операції та вимоги до її (його) складання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики. Акт про результати перевірки контрольованої операції повинен містити документально підтверджені факти відхилення ціни, застосованої в операції, від звичайної (ринкової) ціни в бік підвищення від максимальної граничної ціни або в бік зниження від мінімальної граничної ціни з урахуванням відповідних надбавок до цін або знижок з цін, а також обґрунтування того, що це відхилення спричинило заниження суми податку, та розрахунок суми такого заниження.

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки контрольованої операції посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Акт (довідка) перевірки контрольованої операції протягом п'яти днів з дати цього акта повинен бути вручений платнику податків, щодо якого проводилась перевірка, або його представнику під розписку.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки контрольованої операції цей факт відображається у відповідному акті, а акт (довідка) про результати перевірки контрольованої операції надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки контрольованої операції, вони мають право подати свої заперечення протягом двадцяти днів з дня отримання акта. При цьому платник податків має право додати до письмових заперечень або в погоджений термін передати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень. Такі заперечення розглядаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, протягом десяти робочих днів, що настають за днем їх отримання, та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

 Прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контрольованої операції здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу.

 Матеріали та відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, при здійсненні заходів податкового контролю у зв'язку з вчиненням контрольованих операцій, можуть бути використані при проведенні перевірки інших осіб, які є учасниками цієї ж контрольованої операції.

39.5.3. Джерела інформації, що використовуються для визначення ціни у контрольованих операціях

При здійсненні податкового контролю за трансфертним ціноутворенням центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, використовує офіційні джерела інформації, у тому числі:

статистичні дані державних органів і установ;

джерела інформації про ринкові ціни;

ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;

довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних;

звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном;

інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

У разі відсутності або (недостатності) відповідної інформації у офіційних джерелах інформації може бути використана така інформація:

відомості про ціни, діапазон цін та котирування, що оприлюднені в засобах масової інформації;

відомості отримані із бухгалтерської та статистичної звітності платників податків, що оприлюднені в засобах масової інформації, в тому числі на офіційних Інтернет-сайтах;

результати незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проведена відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

інформація про інші операції, проведені платником податків.

Для співставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій між пов'язаними особами з умовами операцій, які не є контрольованими, центральний орган податкової служби не має права використовувати інформацію, доступ до використання якої обмежено відповідно до діючого законодавства.

У разі якщо в період проведення перевірки платника податків з питання повноти нарахування ним податкових зобов'язань за результатами здійснення контрольованих операцій центральний орган державної податкової служби має інформацію про співставні операції проведені таким платником з непов'язаними особами, то виключно така інформація враховується для цілей визначення діапазону ринкових цін.

39.5.4. Самостійне коригування

У разі застосування платником податків в операціях між пов'язаними особами цін товарів (робіт, послуг), що не відповідають ринковим цінам, платник податків може самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань.

Самостійне коригування - це коригування платником податків ціни контрольованої операції у такий спосіб, що за розрахунками платника податків робить таку ціну ринковою з метою оподаткування, навіть якщо ця ціна відрізняється від ціни, яку фактично встановлено між пов'язаними особами.

Таке самостійне коригування проводиться платником податків протягом календарного року шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Сума недоплати, що виникла у результаті здійснення платником податків самостійного коригування податкових зобов'язань відповідно до цього підпункту, повинна бути сплачена в строк не пізніше граничного строку сплати відповідного податку, визначеного статтею 57 цього Кодексу, за податковий період, в якому таке коригування було здійснено.

Пропорційні коригування

У разі якщо за результатами перевірки визначення платником податків ціни в контрольованих операціях з пов'язаними особами центральним органом державної податкової служби встановлено відхилення від рівня ринкових цін та проведено донарахування податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності, інша сторона контрольованої операції - пов'язана особа має право на коригування своїх податкових зобов'язань, виходячи із рівня ринкової ціни, визначеного такою перевіркою. Такі коригування в цілях цього Кодексу визначаються як пропорційні коригування.

Пропорційне коригування може бути проведено виключно після сплати податкових зобов'язань, донарахованих у ході проведеної центральним органом державної податкової служби перевірки.

При проведенні пропорційних коригувань первинні документи та регістри бухгалтерського обліку не коригуються.

Пропорційні коригування проводяться платником податків на підставі повідомлення про можливість проведення пропорційних коригувань, отриманого від центрального органу державної податкової служби.

Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом 30 робочих днів з моменту виникнення права на проведення пропорційних коригувань в електронному вигляді засобами електронного зв'язку або рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручається йому чи його уповноваженому представнику під підпис.

У разі наявності у платника податків інформації про виконання стороною контрольованої операції рішення про донарахування податкових зобов'язань і не отримання від центрального органу державної служби відповідного повідомлення, такий платник податків має право звернутися до центрального органу державної податкової служби з відповідною заявою про надання повідомлення про проведення пропорційних коригувань. До такої заяви додаються копії документів, які підтверджують виконання рішення про донараховані податкові зобов'язання.

Форма та порядок подання заяви встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, повинен розглянути заяву протягом 15 робочих днів з дня її отримання та:

надати повідомлення про можливість проведення пропорційних коригувань;

відмовити в наданні такого повідомлення в разі недотримання порядку подання заяви або відсутності необхідних підтвердних документів;

повідомити про неможливість видачі повідомлення у зв'язку з оскарженням рішення про донарахування податкових зобов'язань.

У разі якщо пропорційні коригування проведені відповідно до рішення про донарахування податкових зобов'язань, яке в подальшому було скасовано, проводяться зворотні коригування.

Зворотні коригування проводяться на підставі повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, протягом 20 робочих днів з дати отримання такого повідомлення. До повідомлення додається розрахунок зворотних коригувань та копія відповідного судового рішення про скасування рішення про нарахування податкових зобов'язань.

Повернення надміру сплачених сум податків по скасованому рішенню проводиться виключно після того, як проведені зворотні коригування та сплачено відповідні податки сторонами контрольованої операції.

Штрафні санкції при проведенні зворотних коригувань не нараховуються.

Форми повідомлення про пропорційні коригування та зворотні коригування встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

39.6. Взаємне узгодження цін у контрольованих операціях

Загальні положення про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях

Великий платник податків або група великих платників податків (далі у цьому підпункті - платник (платники) податків) має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, із заявою про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях.

Взаємне узгодження цін у контрольованих операціях є процедурою між платником (платниками) податків та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, під час якої узгоджується порядок визначення цін у контрольованих операціях на обмежений строк.

Предметом узгодження можуть бути:

види та/або перелік товарів (робіт, послуг), що є предметом контрольованих операцій;

ціни товарів (робіт, послуг) у контрольованих операціях та/або перелік методів визначення ціни у контрольованих операціях;

перелік джерел інформації, що використовуватимуться для визначення цін у контрольованих операціях;

строк, на який узгоджуються ціни у контрольованих операціях;

допустимі відхилення від встановленого рівня економічних умов здійснення контрольованих операцій;

порядок, строки надання та перелік документів, які підтверджуватимуть дотримання взаємно узгоджених цін у контрольованих операціях.

Інші умови взаємного узгодження цін у контрольованих операціях визначаються за згодою сторін.

За результатами взаємного узгодження цін у контрольованих операціях складається протокол, який підписується керівником платника (платників) податків або його уповноваженою особою та керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики.

Види взаємного узгодження цін у контрольованих операціях.

Протокол, складений за результатами взаємного узгодження цін у контрольованих операціях між платником (платниками) податків та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, носить односторонній характер.

У разі якщо предметом узгодження є порядок визначення ціни у контрольованій зовнішньоекономічній операції, платник (платники) податків чи центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, мають право залучати до процедури узгодження державний орган, уповноважений справляти податки і збори в країні, яка є стороною контрольованої зовнішньоекономічної операції, за умови наявності чинного договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною та такою країною. Протокол, складений за результатами такого взаємного узгодження, носить двосторонній характер.

У разі залучення до процедури узгодження двох і більше державних органів, уповноважених справляти податки і збори в країнах, які є сторонами контрольованої зовнішньоекономічної операції, за умови наявності чинних договорів (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування між Україною та такими країнами, протокол, складений за результатами такого взаємного узгодження, носить багатосторонній характер.

Процедура взаємного узгодження цін у контрольованих операціях, за результатами якої складаються протоколи, що носять двосторонній та багатосторонній характер, здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

39.6.3. Порядок взаємного узгодження цін у контрольованих операціях

Для початку процедури взаємного узгодження цін у контрольованих операціях платник (платники) податків подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики заяву, про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

До подання відповідної заяви платник (платники) податків має право ініціювати проведення попереднього засідання з представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, з питань, що відносяться до предмета процедури взаємного узгодження цін у контрольованих операціях.

Разом із заявою про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях платник (платники) податків подає:

перелік питань, які потребують взаємного узгодження;

звіт про контрольовані операції за попередній рік;

бухгалтерську та фінансову звітність за останній звітний період;

копії статутних та реєстраційних документів;

інші документи, що містять інформацію, яка може бути використана при взаємному узгодженні цін у контрольованих операціях (за власним бажанням);

6) загальний опис організаційної, правової та операційної структури (в тому числі схема управління, перелік членів групи та опис участі головного підприємства по відношенню до пов’язаних осіб).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, для цілей узгодження цін у контрольованих операціях має право вмотивовано вимагати у платника (платників) податків будь-яку необхідну додаткову інформацію та документи для оцінювання контрольованих операцій, у тому числі, але не виключно, деталі контрольованих операцій, ділові угоди, прогнози та бізнес-плани, а також інші фінансові показники та документацію.

Платник (платники) податків має право відкликати подану ним заяву про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, зобов'язаний протягом 60 робочих днів від дати отримання заяви про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях розглянути подані платником (платниками) податків документи, та прийняти одне з наступних рішень:

рішення про початок процедури взаємного узгодження цін у контрольованих операціях за запропонованим платником (платниками) податків переліком питань, які потребують взаємного узгодження;

вмотивоване рішення про відмову у взаємному узгодженні цін у контрольованих операціях із зазначенням причин такої відмови.

Відповідне рішення повинно бути вручено платнику (платникам) податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, протягом трьох робочих днів від дати його прийняття.

У разі прийняття рішення про початок процедури взаємного узгодження цін у контрольованих операціях центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, повідомляє платника (платників) податків про місце, дату та час початку такої процедури та організовує її проведення.

Процедура взаємного узгодження цін у контрольованих операціях не може тривати більше, як шість календарних місяців від дати прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, рішення про початок такої процедури.

Термін процедури взаємного узгодження цін у контрольованих операціях може бути подовжено до дев'яти календарних місяців за рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики.

Протокол про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях підписується у кількості примірників, що відповідає кількості сторін процедури такого взаємного узгодження, які мають однакову юридичну силу, та набирає чинності з 1 числа першого місяця кварталу, що настає за кварталом його підписання.

У разі необхідності внесення змін до протоколу про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях такі зміни вносяться у порядку проведення процедури взаємного узгодження цін у контрольованих операціях та не пізніше ніж за 10 робочих днів до нового кварталу та вводяться в дію з початку нового кварталу.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, надсилає копію протоколу про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях (змін до нього) до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника (платників) податків протягом 3 робочих днів від дати його підписання.

Строк дії взаємного узгодження цін у контрольованих операціях

Умови, відображені у протоколі про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях, діють протягом строку, що не перевищує трьох років.

У разі дотримання платником (платниками) податків умов, відображених у протоколі про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях, платник (платники) податків має право за 2 календарні місяці до закінчення строку їх дії звернутися до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, з заявою про продовження строку дії таких умов.

Строк дії умов, відображених у протоколі про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях, може бути продовжений на строк, що не перевищує двох років, шляхом підписання додаткового протоколу до протоколу про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях.

Дотримання умов взаємного узгодження цін у контрольованих операціях

Повнота дотримання платником (платниками) податків умов, відображених у протоколі про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, у порядку, визначеному пунктом 39.5 цієї статті.

У разі дотримання платником (платниками) податків умов, відображених у протоколі про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, не має права приймати рішення про донарахування податків і зборів, штрафних санкцій за контрольованими операціями, ціни за якими (методи їх визначення) були узгоджені в такому протоколі.

Припинення дії умов взаємного узгодження цін у контрольованих операціях

Дія умов, відображених у протоколі про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях, припиняється після закінчення строку їх дії або до закінчення такого строку у наступних випадках:

за рішенням сторін;

за рішенням суду;

за рішенням платника (платників) податків;

за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, про скасування узгодження цін у контрольованих операціях у разі:

вчинення дій платником (платниками) податків, що призвели до порушення умов взаємного узгодження цін у контрольованих операціях та до заниження податкових зобов'язань платника (платників) податків і були виявлені при проведенні перевірки у порядку, визначеному пунктом 39.5 цієї статті;

виявлення навмисного викривлення фактів, допущення помилок або невиконання обов'язків платником (платниками) податків при поданні заяви про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях, а також при поданні щорічних звітів, інших документів чи інформації, зазначених в умовах протоколу про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях;

5) за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, про розірвання узгодження цін у контрольованих операціях у разі:

перевищення допустимих відхилень від встановленого рівня економічних умов здійснення контрольованих операцій, зокрема, у разі змін податкового законодавства, які суттєво впливають на умови взаємного узгодження цін у контрольованих операціях та зменшення податкових зобов'язань платника (платників) податків;

не включення платника (платників) податків протягом двох послідовних років до Реєстру великих платників податків відповідно до вимог цього Кодексу.

У разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, рішення про скасування узгодження цін у контрольованих операціях, дія умов, відображених у протоколі про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях, припиняється з моменту підписання протоколу про взаємне узгодження цін у контрольованих операціях, а у разі прийняття рішення про розірвання узгодження цін у контрольованих операціях - з дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, про скасування або розірвання узгодження цін у контрольованих операціях надсилається платнику (платникам) податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу протягом трьох робочих днів від дати його прийняття.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, про скасування або розірвання узгодження цін у контрольованих операціях чи неможливості його вручення платнику (платникам) податків або його законним представникам з будь-яких причин, таке рішення надсилається платнику (платникам) податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Належним чином завірена копія рішення про скасування або розірвання узгодження цін у контрольованих операціях протягом трьох робочих днів від дати його прийняття надсилається до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника (платників) податків.

 

підпункт 73.3 статті 73 доповнити підпунктом сьомим такого змісту:

  «7) платником податків не подано в установлений підпунктом 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 строк звіт про проведені контрольовані операції».

  8) «Пункт 78.1 статті 78 Кодексу доповнити підпунктом такого змісту:

  «78.1.14. встановлено відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін».

9) статтю 120 доповнити підпунктом 120.3 такого змісту:

«120.3. Неподання платником податків звіту про проведені ним протягом року контрольовані операції відповідно до підпункту 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, у встановлений цим пунктом строк тягне за собою накладання штрафу у розмірі 510 гривень за кожний день неподання або затримки.

Штраф нараховується з першого дня наступного за днем граничного терміну подання звіту до дня подання такого звіту до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики.»

 пункт 153.2 статті 153 викласти у такій редакції:

«153.2. Оподаткування операцій із пов'язаними особами.

153.2.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від ринкових цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу.

153.2.2. Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за ринкові ціни, що діяли на дату такого придбання.

153.2.3. Положення пункту 153.2 поширюються також на операції з особами, які:

не є платниками цього податку;

сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

153.2.4. Не включаються до складу витрат витрати на оплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу витрат підлягає фактична сума оплати, але не більша, ніж сума, розрахована за ринковими цінами.

Витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну».

 пункт 8 підрозділу 10 розділу ХХ виключити.

 

ІІ. Прикінцеві положення.

Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.

 

2) Кабінету Міністрів України:

у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Наиболее популярные материалы по теме Налоги и сборы
  • Ставки единого социального взноса
  • Ставки единого социального взноса

    Ставки единого социального взноса различны для различных категорий плательщиков. Для страхователей-работодателей размер ставки ЕСВ устанавливается в зависимости от класса профессионального риска производства.

  • ПОРЯДОК заповнення податкової накладної
  • ПОРЯДОК заповнення податкової накладної

    ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 № 969

  • ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
  • ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

  • УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва. 03.07.98 року N 727/98
  • УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва. 03.07.98 року N 727/98

    Із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 (Указом Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 цей Указ викладено у новій редакції).

  • Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України 8217 від 12.03.2011
  • Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України 8217 від 12.03.2011

    1. У Податковому кодексі України (Голос України, 2010 р., № 229-230; Голос України, 2010 р., № 249)

  • ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур 3387-VI від 19.05.2011
  • ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур 3387-VI від 19.05.2011

    І. Внести до Податкового кодексу України такі зміни: 1. Підпункт 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 виключити

  • Как открыть свое дело и выбрать систему налогообложения
  • Как открыть свое дело и выбрать систему налогообложения

    Как дешевле и быстрее зарегистрировать свое дело и какую систему налогообложения стоит выбрать предпринимателю-физлицу.

  • ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАКАЗ м.Київ 31.01.2011 № 56
  • ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАКАЗ м.Київ 31.01.2011 № 56

    Про затвердження форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій.

  • Щодо наказу ДПА України від 21.12.2010 N 969
  • Щодо наказу ДПА України від 21.12.2010 N 969

    ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ ЛИСТ від 11.01.2011 р. N 547/7/16-1117

  • НАКАЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ № 58 від 31.01.2011
  • НАКАЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ № 58 від 31.01.2011

    Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб

  • НАКАЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ № 996 23.12.2010
  • НАКАЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ № 996 23.12.2010

    Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання.

  • Пам’ятка про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних
  • Пам’ятка про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних

    Додаток до листа ДПА України від 06.04.2011 р. N 9497/7/16-1517

Еще из раздела Законы, кодексы, проекты Еще на тему Налоги и сборы